Формування мотивації навчальної діяльності

Формування мотивації навчальної діяльності шляхом «Створення ситуації успіху» як напрямок реалізації освітньої стратегії соціалізації особистості.

        Актуальність теми

     Одним з основних завдань сучасної школи є підготовка учнів до життя в сучасному суспільстві. В період формування особистості школярів, оберігаючи їх природну індивідуальність, необхідно зосереджувати зусилля на вихованні в учнів впевненості, віри у свої можливості, в перспективи майбутнього. .Кожному учню необхідно створити психоемоційний комфорт у школі в період реалізації соціалізації особистості. Такий підхід до навчання лежить в основі педагогічної технології « Створення ситуації успіху». Ситуація успіху –це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для подальшого руху дитини вгору щаблями розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії. Така технологія допомагає розв’язувати  проблеми зниження інтересу до навчання, агресивності, неслухняності, ізольованості, лінощів учнів, розвитку своєї пізнавальної активності під час переходу до наступного класу. Завдання педагога- допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. У сучасних умовах ринкової економіки нашій країні необхідні професіонали, які  мають одну з найцінніших людських якостей-стійкість у боротьбі з труднощами. Отже технології «Створення ситуації успіху», актуальна, і від її розв’язанням значною мірою залежить успіх роботи вчителя.

        Теоретична база проблеми.

        Успіх- це талант у навчальній діяльності, досягнення позитивних результатів, визнання особистості учня класом, товаришами, вчителем. Успіх може бути очікуваним і неочікуваним, підготовленим і непідготовленим, короткочасним і тривалим, направленим на подальший розвиток  дитини. Теоретичним підґрунтям здійснення особистісно орієнтованого навчання математики через технологію «Створення ситуації успіху» є «педагогіка добра»(В.О.Сухомлинський). Основа цієї педагогіки-виховання без покарання, підвищення ролі слова та особистості  вчителя, природне виховання та вільний розвиток особистості в педагогічно продуманому соціальному середовищі. Педагог повинен піклуватися про те, щоб навчально-виховний процес , який він організовує, містив у собі ситуацію успіху. Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності-єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися .Для цього педагог у навчальному процесі повинен використовувати різноманітні методи стимулювання навчальної діяльності: метод пізнавальної ділової гри, метод створення пізнавальної дискусії, метод і прийом самостійної роботи, метод евристичної бесіди тощо.

Технологія здійснення досвіду.

         У процесі вивчення математики, під час переходу учнів до старшої школи спостерігається втрата інтересу до навчання. Головна мета діяльності вчителя-створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, віри у свої сили. Передумови до пошукової поведінки, що з ними народжується людина, можуть надалі як розвинутися в процесі індивідуального розвитку людини, так і бути знищеними . Низький рівень знань учнів або нездатність виявити ці знання перед учителем можуть призвести до покарання поганою оцінкою та моральним засудженням. А методи покарання, замість того щоб мобілізувати, підривають віру в свої можливості ,призводять до подальшого зниження оцінок. Знижується пізнавальна активність учня, що обумовлює появу нових невдач та формування замкнутого кола. Тут на допомогу повинен прийти вчитель  і штучно створити ситуацію успіху, посилити оціночний аспект на позитивних якостях праці учня, при цьому зовсім не слід зважати на наявні недоліки. Важливо розуміти тимчасовість створюваної ситуації, яка надалі коригується шляхом поступового вказування на недоліки та їх спільного, а потім і самостійного виправлення. Таким чином, штучність створюваної ситуації повністю зникає.

Технологію «Створення штучної ситуації успіху» доцільно запроваджувати в таких висловлюваннях:

- Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…..

- Саме ти й міг би виконати це.

- Це не зовсім складно. Якщо не вийде- нічого страшного.

- Починай же! Це ти добре зробиш!

- Ось ця частина вийшла дуже гарно!....

         Ця технологія включає створення різноманітних видів радості, використання різноманітних прийомів, методів на уроці з різними категоріями учнів. Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» належить до особистісно орієнтованих технологій, тому що її точкою відліку є духовне становлення і вдосконалення внутрішнього світу особистості як учня, так і вчителя. Ситуація успіху має штучно створений характер, бо вчитель на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях учнів і не зважає на їх недоліки. Ситуація успіху допомагає створювати на уроці диференційований підхід на етапах закріплення нового матеріалу, проведення контролю знань учнів. При цьому вчителю важливо підбадьорювати і підхвалювати учнів за виконання будь-якого рівня практичного завдання і намагання розв’язувати завдання вищого рівня. Сподівання на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожне сподівання справджується, тому що успіх гарантований лише тим, хто прикладає до його здійснення власні зусилля. Для деяких учнів очікування успіху звичне, для деяких епізодичне, а для деяких зовсім одноразове. Це і є стан здійсненої радості. Шляхи створення ситуації успіху різні й залежать від тих груп школярів, з якими працює вчитель.

Варіативність досвіду

          Використання основних ідей досвіду на уроках і в позакласній роботі сприятиме створенню радості пізнання. Знання завжди були одним із джерел розвитку особистості. Вчитель,  який сам переживає радість пізнання нового, завжди прагне розділити її з учнями. Створюючи будь-якій дитині «ситуацію успіху», вчитель дозволяє і відчути цю радість пізнання. Особистісно орієнтовний підхід до навчання орієнтує вчителя на сприйняття учня як найвищої цінності і самоцінності школи. Для того щоб уроки математики були ефективними, насамперед необхідно викликати в учнів власні корисні мотиви навчальної діяльності, актуалізувати зв’язані з ним потреби, пропонувати навчальний матеріал, для якого характерна новизна, радість відкриття нового, практична спрямованість, протиріччя. Ситуації успіху сприятливо діють на школяра і допомагають здійснювати особистісний підхід у навчанні.

Література

1. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах.

2. Головко М. Педагогічна система В.О. Сухомлинського-дитина як унікальна особистість.

3. Наслєдов А.Д.,Тарасов С.Г. Застосування математичних методів у психології.