Формування мотивації навчальної діяльності

Формування мотивації навчальної діяльності на уроках математики за сучасних умов.

Уміє вчити той, хто вчить цікаво,

Хто викладає свій предмет так, щоб

У душі учня зазвучали струни у відповідь

І ні на хвилину не засинала його допитливість.

 ( А. Ейнштейн )

          Математика багатьом дітям дається нелегко. І якщо в учня немає мотивів її вивчати або ці мотиви слабкі, навчання перетворюється на муку. У цьому полягає одна з найважливіших причин відставання багатьох школярів з математики. Усунути її можна лише одним способом-своєчасно сформувати дієві мотиви навчання За словами І.Підласого, «вивчення й правильне використання вже діючих мотивів, формування необхідних, що спрямовують розвиток особистості та її рух,- серцевина педагогічної праці». Якщо запитати школярів, який предмет у них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Одні вважають. Що цей предмет їм не під силу, інші- що знання з математики не знадобляться у житті. Завдання вчителя- переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування. Вивчення математики- нелегка праця, але під час її вивчення виховується розсудливість, гнучкість розуму, логічність думки і здатність прогнозувати певні ситуації наперед, що особливо потрібно кожній людині в ринкових умовах. Прагнучи сформувати компетенції, потрібні дитині в самостійному житті, ми спираємося на розвиток уміння діяти, приймати рішення, знаходити способи найкращого розв’язання  того чи іншого завдання. До дії ж як такої людину спонукаючи мотиви, тобто те, заради чого людина і  вдається до будь-яких дій. Потреба в чомусь, емоційна яскравість, прагнення до певної мети, зацікавленість- це причини, які активізують діяльність і є основою мотивів. Уперше слово «мотивація» вжив німецький філософ  Артур Шопенгауер у статті « Чотири принципи достатньої причини». Потім цей термін увійшов у вжиток для пояснення причин поведінки людини. Ще Я. Коменський писав, що «всіма можливими засобами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і навчання». Мотивація- це сукупність усіх спонукань до діяльності, тобто система мотивів. Але « мотивація» є ширшим поняттям, ніж «мотив». Мотив, на відміну від мотивації,-це те, що належить самому суб’єкту поведінки, є його стійкою особистою якістю, що з середини спонукає до окреслених дій. Розрізняють дві великі групи мотивів:

- пізнавальні мотиві, пов’язанні зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання;

-  соціальні мотиви, по’вязані з різними соціальними взаємодіями школяра з іншими людьми.

     Отже, шкільний клас, до якого ми входимо на кожному уроці,- це певна сукупність достатньо  різних потреб, емоцій, почуттів, цільових установок та ідеалів, із якими  у цей навчальний кабінет сьогодні увійшли діти. Перед школою стоять завдання : навчити дитину, тобто забезпечити оволодіння знаннями, розвинути її природні здібності, виховати емоційну, духовну сферу особистості. Саме тому першочергове завдання- формувати й розвивати навчально-пізнавальну мотивацію до вивчення математики. Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилась зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивченням математики й підтримувати цю зацікавленість у школярів є актуальним завданням для вчителя математики на кожному уроці. Зробити це вчитель може, використовуючи різноманітні форми й методи організації роботи, створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класного колективу; а також за допомогою стимулювання учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, одержати неправильну відповідь .Без мотивації навчальної діяльності пізнання не може принести позитивного результату. З метою досягнення необхідного результату можна використовувати різноманітні прийоми розвитку пізнавальних мотивів.

 

       Мотивація навчальної діяльності шляхом бесіди.

У вступному слові окреслюємо коло питань, що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються знання і суб’єктивний досвід  учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу, що вивчається, з раніше вивченим.

Мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації.

Постановка питання, демонстрація експерименту або надання до уваги учнів логічної  

Мотивація навчальної діяльності шляхом використання технології «Мозкова атака»

Цей  метод полягає в колективній творчій роботі з розв’язування певної складної проблеми. Усіх  учнів об’єднує спільна робота над пошуком істини. Розмірковуючи над певною проблемою, доповнюючи один одного, підхоплюють і розвивають одні ідеї, відкидаючи інші.

Орієнтовна послідовність дій:

1. Формулювання проблеми. Постановка завдань, визначення терміну обмірковування пропозицій.

2. Висловлювання суджень, ідей. Реєстрація ідей на дошці.

3. Обґрунтування ідей їхніми авторами. Загальна дискусія навколо запропонованих ідей: правильність, доцільність, оригінальність. Вибір найкращої ідеї.

4. Обґрунтування  остаточного вибору. Підбиття підсумків роботи.

Мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань.   

Уміння бачити цікаве й дивуватися приносить дітям радість, стимулює до творчих пошуків, розвиває уяву. Таке вміння потрібно виховувати й розвивати в учнів систематично. У цьому й допоможуть цікаві факти , повідомляти які можна  як на етапі мотивації навчання, щоб викликати в учнів здивування, суперечність чи нерозуміння і створити потребу нових знань, так і під час закріплення матеріалу, щоб показати практичну значимість тем, що  вивчаються. Наприклад, учнів можна залучати до складання кросвордів,  загадок, також викликає зацікавленість написання казок, оповідань, віршів.

Мотивація навчальної діяльності шляхом створення ситуації успіху.

У зв’язку з тим, що в класі завжди  є діти з різними здібностями, то до планування уроку математики слід підходити диференційовано. Звичайно, особливу увагу слід приділити дітям, які вміють самостійно мислити, аналізувати, узагальнювати. Саме їм слід пропонувати творчі завдання, а також вправи, які вимагають нестандартного розв’язання. Практика свідчить про те, що в класі є учні, яким вивчення математики дається нелегко. Коли вони потрапляють у старші класи, то накопичування пропусків та вад у знаннях створюють ситуацію постійної невпевненості в собі та у своїх силах. Крім того, у них відсутня наполегливість у здобутті знань і присутнє невміння використовувати ці знання. Ось чому в роботі з такими учнями слід поставити перед собою завдання- закріпити впевненість дітей у своїх силах, розвивати ініціативу шляхом поєднання вмотивованості зі старанним підбором завдань та індивідуальним оцінюванням.

Мотивація навчальної діяльності на основі діяльнісного підходу до навчання.

Усі ключові компетентності: комунікативні, організаційні, саморозвитку й самоорганізації-можуть бути сформовані тільки на діяльнісній основі, яка й передбачає формування в учнів умінь самостійно здобувати й застосовувати знання, тобто самостійно вчитися. Стосовно математики це означає формування вмінь аналізувати, класифікувати. Робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з поданих передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо. Зрозуміло, що без звернення до активних та інтерактивних технологій цього не досягнути, тому що найвищий відсоток засвоєння ( до 95%) досягається саме в процесі взаємонавчання.

1. Навчальна діяльність під керівництвом учителя.

Можливі варіанти завдань для учнів:

-          Що саме буде результатом вашої роботи на уроці?

-          Якими способами  можна досягти результативності вашої роботи на уроці?

-          Чи існують інші способи виконання роботи?

-          Визначте завдання своєї навчальної діяльності, оберіть способи дій, що відповідають виконанню завдань.

-          Самостійно та послідовно виконайте всі етапи конкретної роботи та подайте результати у вигляді графіка, схеми.

-          Сплануйте свою навчальну діяльність, визначивши віддалену та найближчу мету.

-          Визначте проміжок часу, необхідний для виконання всіх етапів роботи , та етап. На вашу думку, буде найбільш складним.  

2. Самостійна навчальна діяльність.

Здійснюється в тому випадку, коли окремі етапи роботи або робота загалом  виконується учнем без допомоги вчителя. Можливе використання алгоритму дій на уроці або переважної частини уроків з певної теми. Учитель виступає в ролі консультанта.

Мотивація навчальної діяльності на основі самоосвітньої діяльності учнів.

Учень керує своєю пізнавальною діяльністю самостійно, виконуючи її відповідно до своїх знань, цілей і мотивів.

Деякі прийоми самостійної роботи учня:

- Прийом смислового опрацювання тексту, що передбачає збільшення обсягів матеріалу, який вивчається, виокремлення в ньому ідей, принципів, законів, осмислення узагальнених способів розв’язання задач.

- Прийом культури читання та культури слухання; прийом стислого та найбільш раціонального конспектування(план, тези, конспект, реферат, загальні прийоми роботи з книгою).

- Загальні прийоми запам’ятовування(структурування навчального матеріалу, використання прийому мнемотехніки: образної та слухової пам’яті).

- Прийоми фокусування уваги, що базується на використанні різноманітних видів контролю, поетапної перевірки своєї роботи тощо.  

- Загальні прийоми пошуку додаткової інформації(робота з  довідниками, каталогами, словниками, енциклопедіями).

- Прийоми підготовки до державної атестації, тематичного оцінювання.

Мотивація навчальної діяльності в процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій.

До основних понять, що характеризують дидактичні ігри, належать: об’єкти, які моделюються; модельований процес; сценарій, у якому описуються правила гри, об’єкти та предмети; способи гри; регламент; учасники ігрового процесу.

Приклади ігрових ситуацій, застосування яких не потребує значного часу ні на підготовку, ні на проведення. Однак вони сприяють значному пожвавленню дій учнів на уроці.

Пінг-Понг. Використовується для перевірки  домашнього завдання. До дошки викликаються  два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей.

Мотивація навчальної діяльності за допомогою прийомів роботи з текстом.

Існують такі форми роботи з текстом:

-          Оволодіння прийомами активного слухання;

-           Перефразування;

-           Кероване читання;

-           Читання з позначками;

-           Рефлексія читання з позначками;

-           

Мислення учня активізується, якщо в нього виникло бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’явилася зацікавленість роботою, коли він став співучасником навчально-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивченням предмета й підтримувати цю зацікавленість у школярів є актуальним завданням для вчителя на кожному уроці. Кожна хвилина уроку є дорогоцінною. Підвищити цінність кожної такої хвилини допоможе її емоційне сприйняття. Адже кожна мить уроку, що сприймалась з емоційним навантаженням, залишається в пом’яті учнів значно довше. Тому варто підбирати такий матеріал , який зможе пробудити подив, а як наслідок- інтерес до вивчення математики.

Література

1. Фасоля А.М. Діяльнісна основа навчання на особистісно зорієнтованому уроці// Дивослово.-2008.-№5.

2. Волковська Т.І. Особистісно зорієнтоване навчання // Шкільні інновації, випуск 2.

3. Інтернет ресурси.