Проблема наступності викладання математики початкової та середньої школи.

НАСТУПНІСТЬ у педагогіці – дидактичне правило, що передбачає засвоєння учнем понять їх логічному зв’язку та взаємозалежності.

«...наступність у навчанні — це, з одного боку, продумана підготовка учнів до набуття нових знань і, з другого, — вміння вчителя під час викладання нового матеріалу спиратися на ті знання, які вже мають школярі, розкривати й удосконалювати їх»

                                    

Наступність передбачає:

Ø послідовність і систематичність розміщення навчального матеріалу,

Ø  поступове зростання його складності;

Ø  зв’язок і узгодженість змістово-методичних ліній;

Ø розміщення матеріалу між різними ступенями навчання;

Ø взаємодія нових знань з раніше засвоєними і, на цій основі,

Ø досягнення учнями якісно нового рівня підготовки;

Ø  використання методів і засобів, що відповідають віковим особливостям учнів на певному етапі навчання.

Наступність покращується, якщо забезпечуються наступні методичні засади:

1)  узгодженість у трактуванні понятійного апарату;

2)  поступове ускладнення програмних вимог до    математичної підготовки учнів;

3)  концентричний розвиток навчального матеріалу за спільними змістово-методичними лініями;

4)  врахування особливостей мислительної діяльності учнів;

5)  доступність навчального матеріалу, поступове його узагальнення і систематизація;

6)  індивідуалізація і рівнева диференціація навчання.

Наступність в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

Мета : усунути протиріччя в змісті та методах навчання, які виникають при переході від початкової до основної школи.

Шляхи досягнення мети:

Навчальний процес здійснюється на основі діяльнісного підходу:

спрямований не лише на засвоєння готових знань, але і на способи цього засвоєння, на способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів.

Виклад теоретичного матеріалу:

Ø З розгляду конкретних прикладів,

Ø  наочний розгляд,

Ø дослідне обгрунтування фактів;

Ø у вигляді казки;

Ø з використанням творчих змагань тощо.

 Виклад теоретичного матеріалу в молодших класах не передбачається .

При поясненні нового матеріалу

O     темп викладу нового матеріалу повинен бути доступним для учнів;

O     •        акцентувати увагу на головних моментах нової теми;

O     •        з'ясовувати  ступінь розуміння матеріалу учнями які не встигають у навчанні, виклад супроводжувати  запитаннями;

O     •        використовувати засоби, що збуджують інтерес до теми, ТЗН, наочність, порівняння;

O     •        залучати  учнів, які не встигають у навчанні у бесіду.

Ігрова діяльність (ігрова вправа, дидактична гра)

Використовується для:

Ø ознайомлення з новим матеріалом;

Ø для закріплення знань,вмінь та навичок;

Ø для попередження перевантаження (зняття втоми).

 Гра стимулює розвиток мисленнєвих операцій: (спостереження; порівняння, класифікація, аналіз, синтез, узагальнення)

Робота з підручником

O     Учні - випускники молодших класів не володіють навиками роботи з математичним текстом:  відрізняти головне від другорядного, розбивати текст на частини. Тому:

1.     Намагаються його завчити напам’ять.

2.     Запам’ятати шляхом багаторазового повторення.

3.     Взагалі не читають.

Поради вчителям щодо організації роботи над математичним текстом

O     На прикладі конкретного тексту показати як виділити головне, скласти план, виділити головні поняття (якщо є -означення), виписати нові терміни, незрозумілі слова.

O     Після тексту є контрольні запитання, на які потрібно відповісти, відтворити прочитане за планом.

O     Геометричний матеріал ілюструвати малюнками.

При опитуванні

O     створювати доброзичливу атмосферу в класі;

O     •        дозволяти учням перед відповіддю біля дошки користуватись посібниками;

O     •        давати план відповіді, дозволяти користуватися планом, складеним удома;

O     •        допомагати сконцентрувати увагу на головних питаннях теми;

O     •        звертати увагу на типові помилки учнів;

O     •        підбадьорювати учнів при відповіді, створювати ситуацію успіху.

Самоосвітня діяльність школярів 5-х класів

O     Поступове збільшення часу на самостійну роботу;

O     Поступове ускладнення завдань, які пропонуються для самостійної роботи;

O     Поступове збільшення кількості завдань для самостійної роботи.

У ході виконання вправ

O     *  раціонально та обмірковано підбирати вправи для самостійної роботи;

O     *  оперативно допомагати учням у ході виконання самостійної роботи;

O     *  ураховувати темп роботи учнів;

O     *  привчати учнів здійснювати самоконтроль у ході самостійної роботи.

Особлива увага

O     Домашнє завдання

•        ураховувати оптимальність (обсяг)

           домашнього завдання;

•        координувати домашнє завдання з іншими

            уроками;

•        по можливості домашнє завдання повинно

            містити в собі роботу над помилками;

•        роз'яснити дітям структуру й особливості 

            виконання домашнього завдання ;

•        підбирати індивідуальні завдання для учнів,

            враховувати диференційований підхід.

Перевірка домашнього завдання

1.     Систематичність.

2.     Різноманітність форм перевірки.

3.     Оцінювання.  

«Говорять, що для вивчення математики необхідні особливі здібності; ця думка помилкова; для математики необхідне логічно правильне мислення. Якщо виховання правильне - ця здібність може бути розвинута у кожної дитини. Мета шкільного навчання має полягати в розвитку логічно вірного мислення». Український математик
                                                          В.Єрмаков

Завдання математики - не навчання лічби,
а навчання прийомів
людського мислення під час лічби. Л. Толстой



Презентація